Як небагато нам для щастя треба!

Родину, друзів, щирість, розуміння.

Тепла від сонця, синяви від неба,

Здоров’я і снаги, горіння,а не тління.



І як важливо, щоби нас любили,

Не на словах, а незрадливо-тихо.

Самих в тяжку годину не лишили б,

А втішили би, коли прийде лихо.

І як від нас потрібно небагато:

Щоб не забути про своє коріння,

Не зачерствіти серцем, працювати,

Не розміняти на мідяк сумління.

Марія Гуменюк